Місяць: Листопад 2017

Як заповіт визнати недійсним?

Дуже часто останнім часом трапляються випадки коли близька Вам людина заповіла своє майно іншій особі! Не потрібно опускати руки в даній ситуації тим більше коли Ви знаєте що дане рішення не було законним, та таке рішення не є волею заповідача. Перш за все потрібно звертатись за допомогою до юриста або ж адвоката, для отримання вказівок подальших дій! Дуже добре якщо юристи або адвокати мають чудову практику в спадкових справах, Ви зможете краще підійти до захисту своїх прав в суді.

Щоб визнати заповіт недійсним потрібно звертатись до суду, подавши позовну заяву за місцем відкриття спадщини (смерті заповідача). Право пред’явити позов про недійсність заповіту виникає після смерті заповідача. Також право на звернення має тільки особа права якої порушені заповітом. До такої категорії належать спадкоємці з обов’язковою часткою відповідно до вимог ст. 1241 ЦКУ, спадкоємці за законом, які у разі відсутності заповіту отримали б у спадок майно, спадкоємці за іншим заповітом, та особа на користь зроблене заповідальне провадження. Також необхідно встановити, чи було включено до заповіту обов’язкову частку у спадщині (ст. 1241 ЦКУ незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом).

  Також додаємо що до основних підстав визнання заповіту недійсним належать:

  • Складання заповіту недієздатною особою;
  • Складання заповіту з порушенням вимог до його оформлення та посвідчення;
  • Складання заповіту, яке не відповідає волі заповідача;

Що ліпше зробити подарувати або заповісти нерухомість?

juristЗ часом трапляються різні ситуації і бувають випадки, коли необхідно передати квартиру або будинок третій особі. Договір дарування і заповіт залишаються найбільш використовуваними інструментами у взаєминах близьких родичів. Виникає логічне запитання: “Що ж робити? Подарувати або заповісти?” При цьому, досить часто люди плутають дарування і заповіт, не розуміючи суті цих угод. Тому для ясності питання, розбираємось, яка між ними різниця.

Що таке договір дарування та що таке заповіт?

Договір дарування (нерухомості) – це договір, за яким дарувальник дарує або зобов’язується в майбутньому подарувати іншій особі – обдарованому – об’єкт нерухомості безкоштовно, і обдаровуваний набуває право власності на нього – право володіти, користуватися і розпоряджатися – безпосередньо після укладання угоди і її державної реєстрації.
За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або
зобов’язується передати у майбутньому іншій стороні
(обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність
(пункт 1 статті 717 ЦК України)
Заповіт – це угода, за якою заповідач особисто розпоряджається своїм майном, яке йому належить, на випадок його смерті. Спадкоємець отримає у власність успадковане майно через 6 місяців після смерті заповідача.
Тобто, головна і найбільш істотна різниця між цими двома угодами – це момент переходу права власності на нерухоме майно.
Момент переходу права власності на житло за договором дарування і за заповітом
Право власності за договором дарування виникає після нотаріального посвідчення договору та його державної реєстрації. Що стосується заповіту, то спадкоємець може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, яке видається після закінчення 6 місяців з моменту відкриття спадщини після смерті спадкодавця.
Таким чином, у випадку з договором дарування є один невеликий, але досить істотний нюанс, що передбачає ризик для самого дарувальника. Справа в тому, що після того, як документ підписується і реєструється, майно моментально переходить в розпорядження обдаровуваного, який відразу ж може розпоряджатися ним на свій розсуд. Він може навіть відразу виселити дарувальника з квартири. Тому кожен, хто вирішує передати нерухомість за таким договором, втрачає всі права на об’єкт дарування.
На подароване майно більше ніхто не має права претендувати. Людина, який подарував, відразу залишається з порожніми руками. На практиці існують окремі випадки, коли після підписання дарчої відносини між родичами псувалися, людей похилого віку виганяли на вулицю. Юридично людина, яка подарувала нерухомість, є незахищеним, якщо, звичайно, у неї немає іншої квартири або будинку.
Фінансові витрати для того, щоб подарувати або заповісти нерухоме майно При нотаріальному оформленні як договору дарування, так і заповіту необхідно сплатити державне мито та послуги нотаріуса. За нотаріальне посвідчення договору дарування доведеться сплатити державне мито в розмірі 1% суми договору (тобто вартості квартири), але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 гривень).
При складанні заповіту необхідно сплатити державне мито за нотаріальне посвідчення заповіту в розмірі 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян – 0,85 коп., А за видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцю доведеться заплатити 2 неоподатковувані мінімуми доходів громадян.
Крім того, як при посвідченні договору дарування, так і при посвідченні заповіту необхідно сплатити послуги нотаріуса. Ціна на такі послуги у кожного нотаріуса різна.
Крім того, дарувальнику необхідно проводити оцінку об’єкта нерухомості, що передається в якості подарунка обдаровуваному.
Згідно з нормами Податкового кодексу України оподаткування доходу, в тому числі майна, отриманого платником податку як подарунок, відбувається в тому ж порядку, що і майна, отриманого в якості спадщини. Таким чином, за отримане майно у спадок або в подарунок необхідно заплатити податок.
Ухвалення в дар нерухомого майна від членів сім’ї першого ступеня споріднення (батьків, подружжя та дітей), оподатковується за нульовою ставкою. Таким же чином оподатковується вартість подарунка і для інвалідів I групи, осіб, які мають статус дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дітей-інвалідів. Подарунки від всіх інших родичів, в тому числі, від бабусь і дідусів, дядьком і тіткою, оподатковуються за ставкою 5% від вартості такого подарунка.

Можливість зміни або скасування договору дарування або заповіту.

Можливість зміни або скасування договору дарування або заповіту Цивільний кодекс України передбачає такі підстави припинення договору дарування: o відмова однієї зі сторін від договору; o розірвання договору дарування; o визнання договору недійсним. Таким чином, теоретично право розірвати або визнати недійсним договір дарування в судовому порядку є. Однак, знайти відповідні підставі для цього складно, а іноді – неможливо.
Однією з таких ситуацій може бути обставина, що на момент підписання договору дарування дарувальник не усвідомлював своїх дій або не міг керувати ними, тому передав нерухомість в дар іншій особі.
Ще одна важлива особливість договору дарування – це термін позовної давності. За договором дарування цей термін встановлюється тривалістю в 1 рік на відміну від загальної трирічної позовної давності. Протягом цього року будь-яка особа, не тільки дарувальник і обдаровуваний, може звернутися до суду в разі, якщо його інтереси порушені укладенням договору дарування.
По-іншому йдуть справи з заповітом – його можна переписувати хоч кожен день, відвідуючи нотаріуса і замінюючи одного спадкоємця іншим.
Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни.
Крім того, він може в будь-який час скасувати заповіт або скласти новий. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній повністю або в тій частині, в якій він йому суперечить. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.
форма угод
Згідно з нормами ст.ст. 719, 1247 Цивільного кодексу України договір дарування нерухомої речі, а також заповіт укладаються в письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.
Таким чином, загальним в цих двох угодах однакова форма їх укладення.
Таким чином, укладати договір дарування або заповідати нерухомість – вирішує кожен сам, зваживши всі ризики і нюанси викладених вище угод.

До уваги військовослужбовців що проходили, або проходять службу під час особливого періоду!

soldatyБули випадки коли Ви або члени Ваших сімей з тих чи інших причин звертались до банку для отримання кредиту! І потім з причин того що боронили нашу неньку Україну, не могли вчасно погасити кредит. Коли ж Ви нарешті приїхавши додому хочете якось пристосуватися до цивільного життя, працівники банку з радістю повідомляють про те, що у Вас виникла велика заборгованість по кредиту. Ми правники, висловлюємо великі слова подяки Вам за те, що боронили нас від ворога на Сході України, та беремо собі за мету боронити Вас у справах, в яких порушуються Ваші права закріплені в Конституції та Законах України.

Так військовослужбовці з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістів та військовозобов’язаних з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду звільняються від нарахувань:

  • процентів за користування кредитом;
  • штрафних санкцій;
  • пені за невиконання зобов’язань перед банками по кредитах, іпотеках тощо;

Ви повинні звернутись до банку з заявою про звільнення:

  • від сплати процентів, комісій, штрафів по кредиту;
  • від сплати страхових платежів, якщо вони передбачені кредитним договором.

Є також можливість звернутись до банку із заявою про відстрочку сплати тіла кредиту.

(ст. 14 п. 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”)

Якщо банк не задовольняє Вашу заяву маєте повне право звернутись до суду із позовною заявою.

 У якості заходів забезпечення позову можете просити суд тимчасово припинити нарахування платежів за кредитним договором.