Рік: 2019

Комунальні борги. Як не втратити квартиру.

Якщо споживач відмовляється сплачувати борги добровільно або укласти договір про реструктуризацію боргу, то постачальник комунальних послуг має право звернутись до суду і вимагати сплати суму заборгованості разом з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних.

Після винесення судового наказу судом, споживач має право його скасувати, обґрунтувавши незаконність вимог постачальника, але якщо суд не скасує, потрібно буде виконувати судове рішення.

Насамперед, борг може стягуватися з рахунків боржника у банках та карткових рахунків. Якщо їх немає або недостатньо коштів, борг можуть стягнути з заробітної плати, пенсії чи стипендії. Розмір відрахувань з таких доходів боржника не має перевищувати 20% суми доходів, які залишаються після відрахування обов’язкових податків і зборів.

Якщо у боржника для погашення заборгованості відсутні будь-які доходи, стягнення торкнеться майна, яке йому належить.

Виконавча служба може накласти арешт на майно боржника, списати гроші з його рахунків і примусово реалізувати його майно.

Законом також передбачено внесення боржника до Єдиного реєстру боржників, оголошення його транспортного засобу в розшук, можливість звернення державного виконавця з клопотанням до суду про заборону виїзду за кордон.

Проте боржник має право щомісяця вносити на депозитний рахунок певну суму грошей, наприклад, 1000 гривень чи більшу суму, і тоді йому не зможуть поставити невиконання рішення суду.

Підставою для можливого накладення арешту на квартиру боржника є сума заборгованості не менше, ніж 20 мінімальних заробітних плат. На сьогодні це 83 460 гривень.

Обов’язково має бути рішення суду про стягнення з відповідного боржника заборгованості за ЖКП. І тільки якщо боржник відмовляється виконувати рішення суду, не має доходів, але має не одну житлову нерухомість, її можуть продати, щоб стягнути борг.

Якщо житло продали на аукціоні за борги, примусове виселення особи з реалізованого житла провадиться окремим судовим розглядом.

Виконання рішення суду про примусову реалізацію житла може здійснюватися як державним, так і приватним виконавцем. Приватний не може виконувати провадження про виселення малолітніх та неповнолітніх дітей.

Порядок примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості і порядок реалізації нерухомого або іншого майна – регулюються Законом України “Про виконавче провадження”.

Умови, за яких житло не зможуть забрати:

Якщо сума заборгованості менше 20 мінімальних зарплат і житло у боржника – єдине. Тоді виконавець зобов’язаний виконати рішення суду за рахунок іншого майна боржника.

Якщо заборгованість більше 83 000 грн. і у боржника є інша нерухомість, то виконавець має право накласти на неї арешт. Арештоване майно оцінюють і продають на електронних торгах.

Держоргани відшкодують моральну шкоду за невиконання своїх обов’язків

Неналежне виконання органами державної влади чи місцевого самоврядування своїх повноважень, що призвело до порушення прав людини, свідчить про невиконання державою в особі відповідного органу її головного обов’язку перед людиною – утверджувати та забезпечувати її права.

Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 27 листопада 2019 року у справі № 750/6330/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів (п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК); приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров’я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

У справі, що розглядається, відповідач не довів, що його тривала протиправна бездіяльність не викликала у позивача психічне напруження у зв’язку з очікуванням рішення, розчарування в діяльності народних обранців громади та додаткове психічне напруження, викликане дискримінацією під час розгляду його заяв порівняно з заявами інших громадян, які належно вирішувались. Відтак, у суду апеляційної інстанції не було підстав для висновку про те, що моральну шкоду не заподіяно.

Верховний Суд прийшов до висновку, що наведені позивачем обставини, за оцінкою суду першої інстанції, спричинили йому душевні страждання, переживання, стрес та відчуття невизначеності, тобто заподіяли їй моральну шкоду.

Консультація на тему: “Зміна розміру аліментів”

На сьогодні в судовій практиці виникає досить багато питань з приводу зміни розміру аліментів на дитину і є значною потреба в роз’ясненні, насамперед, підстав для збільшення або зменшення (в більшості випадках наявне збільшення) розміру аліментів. Також слід проаналізувати процедуру даної зміни розміру в судовому порядку.
Почнемо з того, що змінити розмір аліментів Ви можете як в добровільному порядку, так і через суд. Розглянемо два варіанти, для добровільної згоди щодо зміни розміру аліментів потрібно, щоб була наявна домовленість між батьками, дана домовленість повинна бути засвідчена нотаріусом у договорі. Якщо даної домовленості між сторонами немає, слід звернутися до суду, суд розглянувши заяву і вбачаючи певні підстави для зміни розміру аліментів, якщо вони будуть наявні, винесе судове рішення. Слід зауважити, що дану заяву до суду може подати як платник так і одержувач аліментів.
Розглянемо підстави для зміни розміру аліментів:
зміна матеріального або сімейного стану (наприклад, платника аліментів призначили на нову посаду і виходячи з цього дана особа збільшила своє матеріальне становище), також можливо платник розлучився зі своєю дружиною (звичайно на радість колишній дружині) і для когось це означає, що у нього збільшилося матеріальне становище. Випадків безліч і кожен їх трактує по-своєму. Беручи до уваги вищесказане, ви зобов’язані підтвердити в судовому засіданні певними документами, що справді дане становище платника змінилося;
погіршення або поліпшення здоров’я когось з батьків або самої дитини (дані ситуації також наявні, але і тут сторона повинна довести, що її становище погіршилося або покращилося, доказами можуть слугувати медичні довідки чи висновки лікарів).
Отже, кожна зі сторін має повне право подати позовну заяву про збільшення або зменшення розміру аліментів.
Позовна заява про зміну розміру аліментів подається до суду відповідно до ст. ст. 27, 28 Цивільно процесуального кодексу України за зареєстрованим місцем проживання або місцезнаходженням, як відповідача так і позивача.
Наприклад, якщо мати з якою проживає дитина подала позов до суду про збільшення розміру аліментів, то дана справа може розглядатися в суді за місцем ії проживання (адже наявна маленька дитина), якщо батько подає заяву до суду про зменшення розміру аліментів, то дана заява буде розглядатися за місцем проживання матері і дитини.
Для подачі заяви до суду, Вам як мінімум потрібно мати хоча б позовну заяву. Для оформлення даної позовної заяви, відповідно до норм чинного законодавства (стаття 175 Цивільно процесуального кодексу України) ви можете звернутися до правника (адвоката). Обов’язково слід мати при собі і звичайно докласти до позовної заяви певні документи, такі як:
копія паспорту(обов’язково всі сторінки);
копія ідентифікаційного номеру позивача і відповідача;
копія свідоцтва про народження дитини;
копія рішення суду;
копія доказів, які були наведені вище (довідки про доходи, квитанції, чеки, рекомендації лікарів, свідоцтво про народження дитини у платника аліментів). Дуже часто постає питання: “Чи потрібно в таких ситуаціях сплачувати судовий збір?”
Відповідно до статті 5 Закону України “Про судовий збір” позивачі у справах про збільшення розміру аліментів звільняються від сплати судового збору.
Якщо ж до суду звертається хтось з батьків, який не проживає з дитиною, то дана особа сплачує судовий збір у розмірі зазначеному в статті 4 даного Закону(позовна заява немайнового характеру).
Також розмір аліментів не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного до віку і не більше 50% заробітньої плати платника.
На підставі вищевикладеного, можна виділити 2 головних аспекти, які допоможуть виграти дану справу.
По-перше, слід за для збільшення розміру аліментів задіяти декілька підстав (2 і більше) для того, щоб суд без сумнівів задовольнив саме Ваш позов, адже суд дуже часто відноситься скурпульозно до більшості доказів.
По-друге, обов’язково слід звернутися за правничою допомогою для представлення ваших інтересів в судовому засіданні.
В даній роботі були використані норми Сімейного кодексу України, станом на 26.10.2019р., норми Цивільно процесуального кодексу України станом на 30.10.2019р., Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року № 037-VIII, Закон України “Про судовий збір” станом на 05.01.2019 р., Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»