Комунальні борги. Як не втратити квартиру.

Якщо споживач відмовляється сплачувати борги добровільно або укласти договір про реструктуризацію боргу, то постачальник комунальних послуг має право звернутись до суду і вимагати сплати суму заборгованості разом з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних.

Після винесення судового наказу судом, споживач має право його скасувати, обґрунтувавши незаконність вимог постачальника, але якщо суд не скасує, потрібно буде виконувати судове рішення.

Насамперед, борг може стягуватися з рахунків боржника у банках та карткових рахунків. Якщо їх немає або недостатньо коштів, борг можуть стягнути з заробітної плати, пенсії чи стипендії. Розмір відрахувань з таких доходів боржника не має перевищувати 20% суми доходів, які залишаються після відрахування обов’язкових податків і зборів.

Якщо у боржника для погашення заборгованості відсутні будь-які доходи, стягнення торкнеться майна, яке йому належить.

Виконавча служба може накласти арешт на майно боржника, списати гроші з його рахунків і примусово реалізувати його майно.

Законом також передбачено внесення боржника до Єдиного реєстру боржників, оголошення його транспортного засобу в розшук, можливість звернення державного виконавця з клопотанням до суду про заборону виїзду за кордон.

Проте боржник має право щомісяця вносити на депозитний рахунок певну суму грошей, наприклад, 1000 гривень чи більшу суму, і тоді йому не зможуть поставити невиконання рішення суду.

Підставою для можливого накладення арешту на квартиру боржника є сума заборгованості не менше, ніж 20 мінімальних заробітних плат. На сьогодні це 83 460 гривень.

Обов’язково має бути рішення суду про стягнення з відповідного боржника заборгованості за ЖКП. І тільки якщо боржник відмовляється виконувати рішення суду, не має доходів, але має не одну житлову нерухомість, її можуть продати, щоб стягнути борг.

Якщо житло продали на аукціоні за борги, примусове виселення особи з реалізованого житла провадиться окремим судовим розглядом.

Виконання рішення суду про примусову реалізацію житла може здійснюватися як державним, так і приватним виконавцем. Приватний не може виконувати провадження про виселення малолітніх та неповнолітніх дітей.

Порядок примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості і порядок реалізації нерухомого або іншого майна – регулюються Законом України “Про виконавче провадження”.

Умови, за яких житло не зможуть забрати:

Якщо сума заборгованості менше 20 мінімальних зарплат і житло у боржника – єдине. Тоді виконавець зобов’язаний виконати рішення суду за рахунок іншого майна боржника.

Якщо заборгованість більше 83 000 грн. і у боржника є інша нерухомість, то виконавець має право накласти на неї арешт. Арештоване майно оцінюють і продають на електронних торгах.

266 total views, no views today

Держоргани відшкодують моральну шкоду за невиконання своїх обов’язків

Неналежне виконання органами державної влади чи місцевого самоврядування своїх повноважень, що призвело до порушення прав людини, свідчить про невиконання державою в особі відповідного органу її головного обов’язку перед людиною – утверджувати та забезпечувати її права.

Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 27 листопада 2019 року у справі № 750/6330/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів (п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК); приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров’я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

У справі, що розглядається, відповідач не довів, що його тривала протиправна бездіяльність не викликала у позивача психічне напруження у зв’язку з очікуванням рішення, розчарування в діяльності народних обранців громади та додаткове психічне напруження, викликане дискримінацією під час розгляду його заяв порівняно з заявами інших громадян, які належно вирішувались. Відтак, у суду апеляційної інстанції не було підстав для висновку про те, що моральну шкоду не заподіяно.

Верховний Суд прийшов до висновку, що наведені позивачем обставини, за оцінкою суду першої інстанції, спричинили йому душевні страждання, переживання, стрес та відчуття невизначеності, тобто заподіяли їй моральну шкоду.

311 total views, 2 views today