Аналіз цікавої судової практики.

У лютому 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк»), правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 18 лютого 2011 року між ним та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачкою анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Позивач зазначив, що за умовами вказаного договору позичальник отримала кредит у розмірі 20 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Своїм підписом у заяві відповідачка підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Постановив стягнути з позичальника суму боргу 37 188 грн, де тіло кредиту близько 16-ти тисяч, відсотки за користування – 5 тисяч гривень, та пеня 16 тисяч гривень. Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.

При розгляді в касаційній інстанції Верховний Суд встановив, що кредитний договір укладався за договором оферти, розробленого ПриватБанком. Даний договір має бути зрозумілий для споживача. У заяві на приєднання відсутні умови щодо відсоткової ставки та відповідальності за прострочення платежів. ПриватБанк вказав що дана інформація про відсоткову ставку міститься на сайті банку. Однак Верховний Суд вказав, що умови на даному сайті не можуть бути застосовані судом, оскільки у анкеті-заяві відсутня інформація, про ознайомлення з даними умовами позичальника, а сам банк неодноразово змінював дану інформацію та мав можливість подати до суду примірник, котрий є менш сприятливим для позичальника. Позичальник вважала, що Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», а також Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не можна вважати складовими частинами укладеного між нею та позивачем кредитного договору посилаючись на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15). Також зазначала, що невід`ємною частиною кредитного договору згідно з пунктами 2.1.1.2., 2.1.1.12.13 витягу з Умов та Правил є Пам`ятка клієнта, яка видається позичальнику, визначає, зокрема умови кредитування, вид кредитної картки. Така Пам`ятка у матеріалах справи відсутня, нею не підписувалась, що підтверджує відсутність між сторонами відносин кредитування.

Суди попередніх інстанцій зробили неправильний висновок, та такий що ґрунтується на припущеннях  про наявність правових підстав для стягнення на користь банку 5 071,87 грн процентів за користування кредитом і 16 059,00 грн пені за недотримання умов кредитного договору як таких, що передбачені договором. Суди погодилися, що їх розмір та підстави стягнення визначені сторонами в самому договорі, за відсутності обґрунтованих підтверджень прийняття відповідачкою цих умов, що є неприпустимим, фактично визнавши Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, складовою частиною спірного кредитного договору в частині права банку здійснювати такі нарахування.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону – споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Верховний суд пеню та відсотки за користування кредитом скасував.

156 total views, 1 views today

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.