Відсутній предмет спору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України (надалі — ЦПК України) суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, на відміну від раніше чинної конституційної норми про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Проте поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обгрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв’язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання.
Вказана вище правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 3 травня 2018 року у справі № 404/251/17 (касаційне провадження № 61-13405св18) –http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73868460.

37 total views, 1 views today

Неналежне повідомлення про розгляд справи судом.

Верховний суд України розглянувши справу про стягнення аліментів, де батько дитини подав позов про звільнення від обов’язку сплати аліментів та заборгованості зі сплати аліментів скасував рішення суду апеляційної інстанції та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки слухання справи у суді апеляційної інстанції відбувалося без участі позивача. Це і стало підставою для оскарження цього рішення позивачем до суду касаційної інстанції.
ВС підкреслив, що в матеріалах справи повинні бути відомості щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи судом апеляційної інстанції. Такі відомості, які містилися в матеріалах справи, як про повернення суду апеляційної інстанції повістки про виклик позивача до суду з вказівкою причини повернення – за закінченням терміну зберігання, не свідчать про відмову позивача від одержання повістки чи про його незнаходження за адресою, повідомленою суду.
Окрім того наявна в матеріалах справи телефонограма щодо повідомлення секретарем судового засідання про розгляд справи судом апеляційної інстанції представника позивача також не може слугувати підтвердженням повідомлення позивача про розгляд справи судом апеляційної інстанції, оскільки, не відповідає встановленому порядку вручення судової повістки.

Вказана вище правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц (касаційне провадження № 61-4668 св 18 ) – http://reyestr.court.gov.ua/Review/74895462.

34 total views, no views today

Втрата годувальника.

В Україні внесено зміни до порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд. З метою посилення соціального захисту дітей, які втратили годувальника, Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання допомоги дітям померлого годувальника» від 07.02.2017 р. № 1836-VIII. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 611 врегульовано питання призначення державної соціальної допомоги дітям померлого годувальника, який за життя не набув права на пенсію.
Зазначеними змінами передбачено, що в разі смерті годувальника його діти зможуть отримувати державну соціальну допомогу незалежно від страхового стажу, набутого померлим на дату смерті. Таку допомогу призначають у разі відсутності права на отримання пенсії по втраті годувальника.
Допомога дитині померлого годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду допомоги надійшло не пізніше 12 місяців з дня смерті годувальника.
Державна соціальна допомога дитині померлого годувальника призначається до досягнення дитиною 18 років.
Державна соціальна допомога дитині померлого годувальника призначається органами праці та соціального захисту населення.
Отже, коли вже є призначена допомога померлого годувальника одному, в даному випадку дитині, на подібну допомогу при втраті годувальника інші члени сім’ї не можуть розраховувати.

46 total views, no views today