Категорія: Uncategorized

Зміни, які набирають законної сили з 1 липня 2020 року

01.07.2020 р. вчергове підвищиться однин з основних соціальних стандартів – прожитковий мінімум.

Його розмір встановлений ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2020 рік” від 14.11.2019 р. № 294-IX. На період із 01.07.2020 р. по 30.11.2020 р. прожитковий мінімум становитиме:

– загальний показник на одну особу в розрахунку на місяць – 2118 грн;

– для дітей віком до 6 років – 1859 грн;

– для дітей віком від 6 до 18 років – 2318 грн;

– для працездатних осіб – 2197 грн;

– для осіб, які втратили працездатність, – 1712 грн.

Своєю чергою, мінімальна зарплата в місячному розмірі – 4723 грн (у погодинному розмірі – 28,31 грн) – не змінюється впродовж 2020 року. Тому всі похідні від неї величини лишаються в тому ж розмірі, у якому вони визначені станом на 01.01.2020 р.

Аналогічно мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) установлюють в розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року (ч. 6 ст. 6 Закону про оплату праці), тобто на весь 2020 рік його мінімальний рівень – 2102 грн. Тому зміна з 01.07.2020 р. розміру прожиткового мінімуму не зумовлює обов’язкового підвищення посадових окладів працівників.

Індексація зарплати

Оплату праці індексують в межах прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб (абз. 2 п. 4 Порядку № 1078), який упродовж липня – листопада 2020 року становитиме 2197 грн.

Визначаючи суму індексації враховуємо норми абзаців 3 і 4 п. 5 Порядку № 1078: якщо сума підвищення зарплати більша за суму можливої індексації в місяці підвищення, то нарахування індексації припиняють, якщо менша – визначають індексацію як різницю між сумою можливої індексації та сумою підвищення.

Допомога по безробіттю.

Допомога по безробіттю не може перевищувати 4-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 2 ч. 5 ст. 23 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ). Отже, упродовж липня – листопада 2020 року її максимальний розмір становитиме:8788 грн (2197 грн х 4).

Мінімальний розмір аліментів.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може становити менше як 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України).

Тож, упродовж липня – листопада 2020 року така сума становитиме:

– для дітей віком до 6 років – 929,50 грн (1859 грн х 50%);

– для дітей віком від 6 до 18 років – 1159,00 грн (2318 грн х 50%).

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку й може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Така сума в липні – листопаді 2020 року становитиме:

– для дітей віком до 6 років – 1859 грн;

– для дітей віком від 6 до 18 років – 2318 грн.

Плата за видачу ліцензії

За видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлено законом (ч. 1 ст. 14 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” від 02.03.2015 р. № 222-VIII).

Таким чином, якщо рішення про видачу ліцензії приймається протягом періоду з 01.07.2020 р. по 30.11.2020 р., то плата за її видачу становитиме 2197 грн.

Які показники лишаються незмінними протягом 2020 року?

Низка показників визначається залежно від розмірів мінімальної зарплати чи прожиткового мінімуму, які встановлено законом станом на 1 січня податкового (звітного) року. Тобто їх розмір фіксується на 01.01.2020 р. і діють вони протягом усього 2020 року.

Тож на весь 2020 рік лишаються незмінними:

– максимальна база нарахування ЄСВ і мінімальний страховий внесок;

– мінімальне й максимальне обмеження розміру лікарняних і декретних;

– розмір ЄСВ для підприємців;

– мінімальний рівень оплати праці, а також розміри штрафів за порушення законодавства про працю;

– сума податкової соцпільги, а також граничний розмір доходу, який надає право на неї;

– неоподатковувані суми добових витрат;

– неоподатковуваний розмір подарунків;

– неоподатковувана сума, яку сплачують на користь вітчизняних вищих і професійно-технічних навчальних закладів;

– сума неоподатковуваної благодійної допомоги;

– неоподатковуваний розмір стипендії;

– неоподатковувані виплати чи відшкодування від профспілок;

– неоподатковуваний розмір допомоги на поховання;

– податок на нерухоме майно;

– єдиний податок для платників груп 1 та 2;

– збір за паркування авто;

– транспортний податок;

– туристичний збір;

– судовий збір;

– плата за адмінпослуги й держмито;

– суми прощеного (анульованого) боргу, що не включаються до оподатковуваного доходу фізособи.

Порядок скасування довіреності

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (ч. 3 ст. 244 ЦК).

Зобов”язання представника передбачено ч. 1 ст. 240 ЦК і полягає у тому, що   представник зобов’язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.

Однією з підстав припинення довіреності є скасування довіреності особою, яка її видала (п. 3  ч. 1 ст. 248 ЦК).

 Ч. 1, 2, 3  ст. 249 ЦК передбачає скасування довіреності. Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов’язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

 Якщо довіреність була посвідчена нотаріально, то і відмова від неї вимагає нотаріальної форми, адже згідно ч. 3 ст. 214 ЦК відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Для скасування довіреності необхідно  звернутися до будь-якого нотаріуса із заявою про її скасування, не потрібно звертатися саме до того нотаріуса, який посвідчував саму довіреність.

Крім ЦК України, питання припинення порядку припинення довіреності регулюється П. 2.8. Глави 2 положення про Єдиний реєстр довіреностей , затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2006 № 111/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.12.2006 за № 1378/13252. В цьому Порядку передбачено, що користувачі Єдиного реєстру на прохання особи, яка бажає припинити дію довіреності, що не була зареєстрована в Єдиному реєстрі, нотаріус одночасно вносить до Єдиного реєстру реєстраційний запис про таку довіреність, а в разі видачі її дубліката – реєстраційний запис про виданий дублікат, а також відомості про припинення її дії.

п. 2.9. Нотаріуси, які не мають доступу до електронної бази даних Єдиного реєстру, здійснюють унесення відомостей до Єдиного реєстру шляхом подання Реєстратору заяв установленого зразка.

Заява про припинення дії довіреності подається довірителем, а також іншими особами, які мають підтверджуючі документи щодо відомостей, передбачених ч.1 ст. 248 ЦК.

 Згідно п. 6.2 Глави 6 положення про Єдиний реєстр довіреностей, користувачі Єдиного реєстру, під час здійснення повноважень, визначених законами України з питань їхньої діяльності, користуються інформацією з Єдиного реєстру про зареєстровані довіреності (у тому числі їх дублікати), а також про припинення їх дії. Нотаріус, завідувач державного нотаріального архіву при одержанні заяви про скасування довіреності або передоручення робить про це відмітку на примірнику довіреності, що зберігається у справах нотаріуса, у державному нотаріальному архіві, і відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

П. 2.13 положення про Єдиний реєстр довіреностей передбачено, що для підтвердження факту внесення інформації до Єдиного реєстру Реєстратор виготовляє витяг про внесення реєстраційного запису до Єдиного реєстру у двох примірниках, один з яких залишається у Реєстратора, а другий – надається (надсилається) особі, яка видала довіреність (за її бажанням), або нотаріусу, який надав (надіслав) заяву про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру.

Унесення до Єдиного реєстру відомостей про припинення дії довіреності здійснюється безкоштовно.

У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов’язаний негайно повернути довіреність.

В Україні банкам заборонили стягувати неустойку за прострочення платежів під час карантину.

В Україні банкам заборонили стягувати неустойку за прострочення платежів під час карантину. Верховна рада ухвалила у другому читанні відповідний законопроект №3297.

«За» проголосували 344 нардепи.

Документ забороняє банкам стягувати неустойку, пеню за прострочення платежів під час карантину та в 30-денний термін після його закінчення.

Відповідні зміни внесли до Господарського кодексу.

У Міністерстві фінансів раніше повідомляли, що банки схвалюють лише одну з 40 заявок на дешеві кредити.

13 травня Рада схвалила за основу законопроект №3297 щодо недопущення нарахування санкцій за кредитами на час карантину, за нього проголосували 278 парламентаріїв.