Що ліпше зробити подарувати або заповісти нерухомість?

juristЗ часом трапляються різні ситуації і бувають випадки, коли необхідно передати квартиру або будинок третій особі. Договір дарування і заповіт залишаються найбільш використовуваними інструментами у взаєминах близьких родичів. Виникає логічне запитання: “Що ж робити? Подарувати або заповісти?” При цьому, досить часто люди плутають дарування і заповіт, не розуміючи суті цих угод. Тому для ясності питання, розбираємось, яка між ними різниця.

Що таке договір дарування та що таке заповіт?

Договір дарування (нерухомості) – це договір, за яким дарувальник дарує або зобов’язується в майбутньому подарувати іншій особі – обдарованому – об’єкт нерухомості безкоштовно, і обдаровуваний набуває право власності на нього – право володіти, користуватися і розпоряджатися – безпосередньо після укладання угоди і її державної реєстрації.
За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або
зобов’язується передати у майбутньому іншій стороні
(обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність
(пункт 1 статті 717 ЦК України)
Заповіт – це угода, за якою заповідач особисто розпоряджається своїм майном, яке йому належить, на випадок його смерті. Спадкоємець отримає у власність успадковане майно через 6 місяців після смерті заповідача.
Тобто, головна і найбільш істотна різниця між цими двома угодами – це момент переходу права власності на нерухоме майно.
Момент переходу права власності на житло за договором дарування і за заповітом
Право власності за договором дарування виникає після нотаріального посвідчення договору та його державної реєстрації. Що стосується заповіту, то спадкоємець може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, яке видається після закінчення 6 місяців з моменту відкриття спадщини після смерті спадкодавця.
Таким чином, у випадку з договором дарування є один невеликий, але досить істотний нюанс, що передбачає ризик для самого дарувальника. Справа в тому, що після того, як документ підписується і реєструється, майно моментально переходить в розпорядження обдаровуваного, який відразу ж може розпоряджатися ним на свій розсуд. Він може навіть відразу виселити дарувальника з квартири. Тому кожен, хто вирішує передати нерухомість за таким договором, втрачає всі права на об’єкт дарування.
На подароване майно більше ніхто не має права претендувати. Людина, який подарував, відразу залишається з порожніми руками. На практиці існують окремі випадки, коли після підписання дарчої відносини між родичами псувалися, людей похилого віку виганяли на вулицю. Юридично людина, яка подарувала нерухомість, є незахищеним, якщо, звичайно, у неї немає іншої квартири або будинку.
Фінансові витрати для того, щоб подарувати або заповісти нерухоме майно При нотаріальному оформленні як договору дарування, так і заповіту необхідно сплатити державне мито та послуги нотаріуса. За нотаріальне посвідчення договору дарування доведеться сплатити державне мито в розмірі 1% суми договору (тобто вартості квартири), але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 гривень).
При складанні заповіту необхідно сплатити державне мито за нотаріальне посвідчення заповіту в розмірі 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян – 0,85 коп., А за видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцю доведеться заплатити 2 неоподатковувані мінімуми доходів громадян.
Крім того, як при посвідченні договору дарування, так і при посвідченні заповіту необхідно сплатити послуги нотаріуса. Ціна на такі послуги у кожного нотаріуса різна.
Крім того, дарувальнику необхідно проводити оцінку об’єкта нерухомості, що передається в якості подарунка обдаровуваному.
Згідно з нормами Податкового кодексу України оподаткування доходу, в тому числі майна, отриманого платником податку як подарунок, відбувається в тому ж порядку, що і майна, отриманого в якості спадщини. Таким чином, за отримане майно у спадок або в подарунок необхідно заплатити податок.
Ухвалення в дар нерухомого майна від членів сім’ї першого ступеня споріднення (батьків, подружжя та дітей), оподатковується за нульовою ставкою. Таким же чином оподатковується вартість подарунка і для інвалідів I групи, осіб, які мають статус дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дітей-інвалідів. Подарунки від всіх інших родичів, в тому числі, від бабусь і дідусів, дядьком і тіткою, оподатковуються за ставкою 5% від вартості такого подарунка.

Можливість зміни або скасування договору дарування або заповіту.

Можливість зміни або скасування договору дарування або заповіту Цивільний кодекс України передбачає такі підстави припинення договору дарування: o відмова однієї зі сторін від договору; o розірвання договору дарування; o визнання договору недійсним. Таким чином, теоретично право розірвати або визнати недійсним договір дарування в судовому порядку є. Однак, знайти відповідні підставі для цього складно, а іноді – неможливо.
Однією з таких ситуацій може бути обставина, що на момент підписання договору дарування дарувальник не усвідомлював своїх дій або не міг керувати ними, тому передав нерухомість в дар іншій особі.
Ще одна важлива особливість договору дарування – це термін позовної давності. За договором дарування цей термін встановлюється тривалістю в 1 рік на відміну від загальної трирічної позовної давності. Протягом цього року будь-яка особа, не тільки дарувальник і обдаровуваний, може звернутися до суду в разі, якщо його інтереси порушені укладенням договору дарування.
По-іншому йдуть справи з заповітом – його можна переписувати хоч кожен день, відвідуючи нотаріуса і замінюючи одного спадкоємця іншим.
Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни.
Крім того, він може в будь-який час скасувати заповіт або скласти новий. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній повністю або в тій частині, в якій він йому суперечить. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.
форма угод
Згідно з нормами ст.ст. 719, 1247 Цивільного кодексу України договір дарування нерухомої речі, а також заповіт укладаються в письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.
Таким чином, загальним в цих двох угодах однакова форма їх укладення.
Таким чином, укладати договір дарування або заповідати нерухомість – вирішує кожен сам, зваживши всі ризики і нюанси викладених вище угод.

158 total views, 1 views today

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.