Включення в умови договору про надання юридичних послуг винагороди адвоката

Реалізуючи принцип свободи договору, сторони не вправі змінювати імперативну вимогу закону щодо предмета договору про надання юридичних послуг шляхом визначення в безпосередній чи завуальованій формі результат розгляду справи судом, як складову предмета договору про надання юридичних послуг.
Таке обмеження жодним чином не звужує зміст та обсяг права сторін договору у цій справі самостійно визначати прийнятні для них умови оплати послуг за договором, загальну вартість послуг тощо.
Судове рішення не належить до об’єктів цивільних прав (частина перша статті 177 Цивільного кодексу України), а його ухвалення у конкретній справі не є результатом наданих адвокатами сторін послуг, а тому не може бути предметом договору (частина перша статті 638 цього Кодексу).
Включення в умови договору про надання юридичних послуг пункту про винагороду адвокату за досягнення позитивного рішення суду суперечить основним засадам здійснення правосуддя в Україні, актам цивільного законодавства, у зв’язку з чим та в силу положень частини першої статті 203, частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним за пред’явленим стороною договору позовом.

35 total views, 1 views today

Оскарження боргу «недоїмки».

Відповідно до ч. 16 ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску та фінансових санкцій є самостійною підставою для направлення платникові вимоги про сплату недоїмки, без проведення додаткових перевірок. Відтак ФОПи які деякі з них до недавнього часу забули навіть про існування своєї підприємницької діяльності, починають отримувати вимогу про сплату боргу «недоїмки». Зазвичай ця сума у всіх ідентична – 15819,54 грн. Коротко про терміни:

  • Недоїмка – сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Що робити? Платити? За що? За те що контролюючі органи не виконують належним чином свої обов’язки? Ні, не платити. З початку 2018 року досить багато ідентичних справ за якими ФОПи з позовами про визнання протиправними дій контролюючих органів скасовують вимогу про сплату боргу. По перше варто зазначити що після отримання вимоги маємо 10 днів для оскарження до органу вищого рівня ДФС України. Скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу не надходить до ФОП протягом 20 днів. В деяких випадках окремим рішенням цей термін може бути продовжено про що ФОПи мають бути належним чином повідомленні. Все? Можна не платити? Не все так просто, з кожним днем фіскали придумують нову систему ввести в оману ФОП знаходячи колізію в законодавстві, зокрема: скарга направлена до головного управління ДФС у відповідній області вважається поданою з порушенням її подання відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Тому рекомендація одна, після отримання вимоги про сплату боргу «недоїмки», паралельно потрібного направляти скаргу на вимогу про сплату боргу, на дії контролюючого органу, посадових осіб органів державної влади разом з адміністративним позовом до окружного адміністративного суду відповідного району з позовом про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу.

Та найголовніше: у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки. Постанова ВСУ від 19 вересня 2018 року.

72 total views, no views today

Надання інформації на запит після її оприлюднення розпорядником.

З висновку Верховного Суду України у складі колегії судді Касаційного адміністративного суду, після розгляду адміністративної справи за позовом Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» до ректора Київського національного університету імені Т. Шевченка, можна зробити висновок та взяти для себе наступне: відповідь про отримання інформації із загальнодоступних джерел або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою у наданні інформації.

Всеукраїнська громадська організація «Комітет конституційно-правового контролю України» просила визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні відповіді на запит на інформацію, протиправній відмові на запит на інформацію, відмові у наданні належним чином засвідчених копій документів, що мають відношення до зарахування до вищого навчального закладу; а також просила зобов’язати ректора, голову приймальної комісії Київського національного університету імені Тараса Шевченка надати за запитом на інформацію належним чином засвідчені копії документів, які мають відношення до зарахування абітурієнтів до вищого навчального закладу (далі – ВНЗ) у 2012 році та наступних роках.

Верховний Суд зазначив, що Закон України «Про доступ до публічної інформації» забезпечує два шляхи доступу до інформації: шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації та надання інформації за запитами на інформацію. Тому оприлюднення інформації розпорядником не звільняє його від обов’язку надати публічну інформацію на запит.

Таким чином слід вважати неправомірною відмову в наданні інформації про те, що інформацію можна отримати із мережі Інтернет, та на сторінці розпорядника інформації як із загальнодоступного джерела.

Постанова Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 2а-15055/12/2670 – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73700461.

62 total views, 1 views today