Недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім’ї за умови, якщо саме ці суб’єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості – переходить у спадщину, яку члени сім’ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.

Суми соціальних виплат (у даному випадку пенсії) передаються членам сім’ї спадкодавця, до того ж незалежно від того, чи виступають вони одночасно спадкоємцями після його смерті.

При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові та залишилися недоодержаними у зв’язку з його смертю, слід вважати суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили, за яким його (пенсійний орган) було зобов’язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, передбачених статтями 39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

45 total views, no views today

Судові витрати — це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв’язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати – це витрати держави, які вона несе у зв’язку з вирішенням конкретної справи.
Відповідно до статті 1 Закон України «Про судовий збір» (далі – Закон) судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Об’єкти сплати судового збору, тобто процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону. Такими об’єктами є процесуальні документи, які особа подає до суду (позовна заява, апеляційна чи касаційна скарга, заява про перегляд судового рішення тощо). Так само ця норма визначає процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється (частина друга статті 3 цього Закону).
Стосовно документів, за подання яких судовий збір справляється, стаття 4 Закону установлює розміри ставок судового збору. При цьому розміри ставок судового збору так само залежать від характеристики об’єкта справляння – позовна заява, скарга чи інша заява (в деяких випадках – у поєднанні з характеристикою суб’єкта, який звертається до суду).
При цьому, наведений у пунктах 1, 4 частини другої статті 4 Закону перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним.
Отже, справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг, дій), що подаються до суду, не зазначених у частині другій статті 4 Закону, не передбачено, наприклад, за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
У зв’язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов’язані з судовими витратами, у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України і Закону, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду,з другого боку.
Разом з тим, заявник звільнений від сплати судового збору не лише на стадії подання заяв (заяв, скарг, дій), а також у разі подання ним апеляційної та касаційної скарги на прийняті за результатами розгляду таких процесуальних документів судові рішення.

62 total views, no views today