Новини

Скорочення працівника під час лікарняного: роз’яснення Держпраці

Згідно зі ст.492 КЗпП України про звільнення працівника під час лікарняного персонально письмово попереджають не пізніше ніж за два місяці до дати запланованого звільнення. При цьому чинне законодавство не передбачає виключення зі строку попередження працівника про наступне звільнення часу знаходження його у відпустці або на лікарняному.

Так, аналізуючи положення ч. 3 ст. 40 КЗпП України, працедавцю за своєю ініціативою забороняється звільняти працівника у період його тимчасової непрацездатності. Виключення становлять випадки повної ліквідації підприємства та нез’явлення працівника на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності.

У зазначеній вище ситуації звільнення працівника провадиться у перший робочий день згідно з графіком роботи після закінчення тимчасової непрацездатності. Вдруге повідомляти працівника про звільнення за два місяці не потрібно, адже дата звільнення переноситься не з ініціативи та не з вини роботодавця.

А от листок непрацездатності потрібно буде оплатити повністю, оскільки його було видано ще під час перебування працівника у трудових відносинах з роботодавцем (останнім днем трудових відносин є день звільнення і він також включається до цього періоду

Процесуальні строки на час дії карантину

02.04.2020 року набрав чинності Закон України № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актiв, спрямованих на забезпечення додаткових соцiальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (далі – Закон). Даним Законом вносяться змiни до певних Кодексів України, таких, як: Сімейного, Податкового, Господарського, Митного, Кодексі законів про працю. Зміни були внесені i до всіх процесуальних Кодексів України, щодо продовження процесуальних строків та проведення судових засідань в умовах карантину.

На час карантину, встановленого державою, учасники судового процесу набули права брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції. Причому така трансляція може відбуватись поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Для цього учасник судового процесу має подати до суду заяву про проведення засідання в режимі відеоконференції. Учасник справи здійснює підтвердження своєї особи через накладення електронного підпису або відповідно до Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” або Державною судовою адміністрацією України”. У випадку технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку чи інших технічних несправностей ризики несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Законом продовжено процесуальні строки для певних процесуальних дій та подання процесуальних документів, а саме: зміни предмета або підстави позову, подання доказів, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Що стосується строків, які встановлює суд своїм рішенням – вони теж продовжені. Такі строки не можуть бути меншими, ніж строк карантину, пов’язаним із запобіганням поширення короновірусної хвороби. І якщо рішення прийнято після набрання чинності Закону, терміни вказані в рішенні за загальними правилами, зупиняються на весь період дії карантину і продовжуються після його закінчення.

Суду, в період карантину, надано право своїми рішеннями встановлювати обмеження гласності судового процесу і доступу осіб, які не  учасниками судового процесу в судове засідання. Таке рішення може бути прийнято у випадку загрози життю чи здоров’ю особи.

Продовження процесуальних строків на час дії карантину, встановленого державою, дає можливість уникнути навантаження судів з питання «поновлення процесуальних термінів з поважних причин». А кожен громадянин має можливість використати своє право на звернення до суду, гарантоване Конституцією України.