Правові наслідки відмови у погодженні меж земельної ділянки

В статті 106 Земельного кодексу зазначено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

При цьому, ст. 198 Земельного кодексу вказує, що складовою частиною робіт із землеустрою, а саме, кадастрових знімках є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами».

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем робіт із землеустрою у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою, а також, може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез’явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається в акті приймання-передачі межових знаків на зберігання.

Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути певних технічних помилок при здійсненні землеустрою.

Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки – правового значення вони не мають.

Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність (користування), за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Враховуючи вищезазначене, у разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним.

101 total views, 1 views today

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.